куння

КУ́ННЯ, я, с., діал. Збірн. до куня́.

В комишах гуляє осінь, Куння хилиться шовкове (Перв., І, 1958, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куння — КУ́ННЯ, я, с., діал. Збірн. до куня́. В комишах гуляє осінь, Куння хилиться шовкове (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах