1. Словник української мови в 11 томах

купаний

КУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до купа́ти.

◊ [Як (мов і т. ін.)] ку́паний у барві́нку (люби́стку) — дуже вродлива людина.

І той Чайченко! Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? (Вовчок, І, 1955, 229);

В хату вскочила Маруся. Струнка, вродлива, мов купана в любистку, вона внесла з собою запах осіннього бадьорого вітру (Панч, І, 1956, 430);

Ку́паний в окро́пі — дуже запальний.

Він буде приймати в канцелярію «молодих»? Навіщо? Щоб скомпрометуватися; щоб мати неспокій, а то — хто зна? — може, й великий клопіт? Хіба він не знає тих шибайголів, купаних в окропі!.. (Коцюб., І, 1955, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купаний — Купаний гаряче: палкий [VI;VII] Словник з творів Івана Франка
  2. купаний — ку́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. купаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до купати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. купаний — КУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до купа́ти. У молоці купана, росою мальована, панська чічка (Б.-І. Антонич); – Ще не купаний? А Нептун таких купати велить! (О. Словник української мови у 20 томах
  5. купаний — ку́паний в окро́пі. Дуже запальний, невитриманий. Хіба він не знає тих шибайголів, купаних в окропі!.. (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови