1. Словник української мови в 11 томах

курантовий

КУРА́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до кура́нти.

Спокійних веж незмірена величність, Курантового дзвону течія І Мавзолею невмируща вічність Одкрилися мені (Бичко, Сійся.., 1959, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курантовий — кура́нтовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курантовий — -а, -е. Прикм. до куранти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курантовий — КУРА́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до кура́нти. На шафках голландські курантові годинники, що по черзі вигравали години (Б. Лепкий); Кілька зразків годинників з граючими механізмами є у Львові. Серед них – ефектний курантовий прилад чеського майстра Й. Граффа (із журн.). Словник української мови у 20 томах