1. Словник української мови в 11 томах

курдупельний

КУРДУ́ПЕЛЬНИЙ, а, е, фам. Прикм. до курду́пель.

Курдупельний чоловік.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курдупельний — курду́пельний прикметник фам. Орфографічний словник української мови
  2. курдупельний — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. курдупельний — -а, -е, фам. Прикм. до курдупель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курдупельний — КУРДУ́ПЕЛЬНИЙ, а, е, фам. Низькорослий, малий. Для курдупельних ніг – має бути поріг (народний жарт); Пам'ятаю його непривабливе лице, курдупельну постать (із журн.). Словник української мови у 20 томах