1. Словник української мови в 11 томах

куркульня

КУРКУЛЬНЯ́, і́, ж. Збірн. до курку́ль.

Посередині завовтузилося ще кілька фігур.. Це визначало, що куркульня та її прихильники готували щось несподіване (Епік, Тв., 1958, 342);

Навесні, в міру наближення білополяків до Києва, .. куркульня всюди заворушилася, стала відкрито бойкотувати продрозверстку (Гончар, II, 1959, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркульня — куркульня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. куркульня — КУРКУЛЬНЯ́, і́, ж., розм. Збірн. до курку́ль. Треба Горобенка послати розправитись разiв зо три з куркульнею, отодi на ньому витруситься iнтелiгент (Б. Антоненко-Давидович); – Знову-таки за тяглом до куркульні не одному прийдеться на поклін іти (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. куркульня — Куркульня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)