1. Словник української мови в 11 томах

курсувати

КУРСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Здійснювати регулярні рейси у визначеному напрямку, за певним курсом, маршрутом.

Під час бою міновози мусять курсувати весь час з боєприпасами на вогневу (Гончар, III, 1959, 203);

Невдовзі Терезка з Михасиком були пасажирами автобуса, що курсує між вокзалом і Доманинцями (Томч., Готель.., 1960, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курсувати — курсува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. курсувати — -ую, -уєш, недок. Здійснювати регулярні рейси у визначеному напрямку, за певним курсом, маршрутом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курсувати — Їздити, поїзджувати, поїздити, попоїзджувати, (корабель) плавати, плавувати, поплавати, (літак) літати, політати (чутка) ширитися, поширюватися, поширитися Словник чужослів Павло Штепа
  4. курсувати — КУРСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Здійснювати регулярні рейси у визначеному напрямку, за певним курсом, маршрутом. Під час бою міновози мусять курсувати весь час з боєприпасами на вогневу (О. Словник української мови у 20 томах
  5. курсувати — ПЛА́ВАТИ (про риб, морських тварин, водний транспорт — пересуватися в різних напрямках у воді, на поверхні води), ХОДИ́ТИ, ПЛИ́ВА́ТИ діал.; КУРСУВА́ТИ (про водний транспорт). В фонтанах плавали золоті рибки (І. Словник синонімів української мови
  6. курсувати — Курсува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)