1. Словник української мови в 11 томах

курявий

КУ́РЯВИЙ, а, е. З курявою; курний (у 1 знач.).

Подались люди з села курявими шляхами (Коп., Вибр., 1948, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курявий — ку́рявий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курявий — -а, -е. З курявою; курний (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курявий — КУ́РЯВИЙ, а, е. З курявою; курний (у 1 знач.). Осінній вітер продув .. курявий пил (С. Васильченко); Подались люди з села курявими шляхами (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  4. курявий — КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом). Словник синонімів української мови