1. Словник української мови в 11 томах

кущовий

КУЩОВИ́Й, а́, е́.

1. Який росте кущем, кущами.

На дні ярів доцільно висаджувати кущові породи для затримання мулу, який може замулювати луки (Наука.., 8, 1959, 31).

2. Прикм. до кущ 3.

— На кущовій нараді я вже двічі виступала з промовою (Кочура, Родина.., 1962, 44);

— Варвара Іванівна беззмінний і чудовий керівник предметної комісії в школі і кущового методоб’єднання… (Коп., Земля.., 1957, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кущовий — кущови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кущовий — -а, -е. 1》 Який росте кущем, кущами. 2》 Прикм. до кущ 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кущовий — КУЩОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до кущ 1, 2. Припала пилом зелень кущова (І. Гончаренко); // Для якого характерне утворення куща, кущів. На дні ярів доцільно висаджувати кущові породи для затримання мулу, який може замулювати луки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кущовий — Кущови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)