кібернетик

КІБЕРНЕ́ТИК, а, ч. Фахівець з кібернетики.

Хто тільки не вивчає пам’ять сьогодні — кібернетик і біолог, психолог і лікар (Знання.., 8, 1973, 6);

Кібернетики вважають, що процес творчості, як і всякий інший процес людської діяльності, відбувається за цілком визначеними правилами (Літ. Укр., 15.VII 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кібернетик — кіберне́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кібернетик — -а, ч. Фахівець із кібернетики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кібернетик — КІБЕРНЕ́ТИК, а, ч. Фахівець із кібернетики. І після тебе прийдуть, житимуть на цій Зачіплянці люди іншого складу, інших професій, кібернетики які-небудь, астронавти... (О. Гончар); Я вступив до університету, обрав долю кібернетика. Словник української мови у 20 томах