кігтястий
КІГТЯ́СТИЙ, а, е. Те саме, що кігти́стий.
Зглянутись не встигла баба,— Вже кігтяста [собача лапа].. Шкряб її через лице! (Фр., XII, 1953, 226);
*Образно. Чи маємо ж ми право мовчати про те, що на рідні простори нашої радянської Батьківщини.. і зараз ще зазіхають жадібні булькаті очі і кігтясті руки..? (Донч., VI, 1957, 587).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кігтястий — кігтя́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- кігтястий — -а, -е. Те саме, що кігтистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кігтястий — КІГТЯ́СТИЙ, а, е. Те саме, що кігти́стий. Зглянутись не встигла баба, – Вже кігтяста [собача лапа] .. Шкряб її через лице! (І. Франко); Підвів оповідач вгору сухий, чорний палець з кігтястим нігтем (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
- кігтястий — КІГТИ́СТИЙ, КІГТЯ́СТИЙ, ПАЗУРИ́СТИЙ. Кігтиста лапа; Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами (З. Тулуб). Словник синонімів української мови