кірх

КІРХ, КОРХ, ко́рха, ч., заст. Міра довжини, що дорівнює ширині долоні, або чотирьох пальців.

Дощ, як затявся, і трохи не на корх лежало на шляху пилу (Мирний, II, 1954, 300);

Підіймись на кірх (Барв., Опов.., 1902, 65);

Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кірх — кірх іменник чоловічого роду міра довжини арх. Орфографічний словник української мови
  2. кірх — корх, корха, ч., заст. Міра довжини, що дорівнює ширині долоні, або чотирьох пальців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кірх — КІРХ, КОРХ, ко́рха, ч., заст. Міра довжини, що дорівнює ширині долоні або чотирьох пальців. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити (Сл. Б. Грінченка); Підіймись на кірх (Ганна Барвінок); Трохи не на корх лежало на шляху пилу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. кірх — Кірх, ко́рху м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв. Словник української мови Грінченка