кісточковий
КІСТОЧКО́ВИЙ, а, е.
1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.).
З кісточкових порід промислового значення набуває слива (Колг. Укр., 2, 1957, 34).
2. у знач. ім. кісточко́ві, вих, мн. Дерева, плід яких має одну кісточку.
Насіння кісточкових — дикої черешні, вишні, антипки, абрикоса — треба збирати протягом літа (Юним мічур.., 1955, 97).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кісточковий — кісточко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- кісточковий — -а, -е. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кісточковий — КІСТОЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.). Кісточкові плоди, особливо черешні, вишні, сливи, абрикоси, персики, алича, кизил, найбільш придатні для заморожування (із журн.). 2. Вигот. з кісточок (у 6 знач.). Словник української мови у 20 томах