лавчина
ЛАВЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́вка¹.
В "клітці" під сходами на маленькій, старій лавчині сиділо троє (Фр., IV, 1950, 477).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лавчина — див. лава Словник синонімів Вусика
- лавчина — -и, ж. Зменш.-пестл. до лавка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лавчина — ЛАВЧИ́НА, и, ж., розм. Зменш. до ла́вка¹. В “клітці” під сходами на маленькій, старій лавчині сиділо троє (І. Франко); Знайшовши клаптик місця на лавчині, сів я (У. Словник української мови у 20 томах
- лавчина — Лавчи́на, -ни ж. = лава 1 (но плохая). Желех. Словник української мови Грінченка