1. Словник української мови в 11 томах

лагода

ЛА́ГОДА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що зла́года.

Нічим їй ніхто не догодить, ні з ким жити в покої, в лагоді не може (Коцюб., І, 1955, 465).

2. Те саме, що ла́гідність.

Іду помарить край ставка, Де лагода та сяєво блакиті (Стар., Поет. тв., 1958, 200);

Навкруги такий достиглий спокій. Така в усьому лагода розлита (Вирган, В розп. літа, 1959, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагода — ла́года іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лагода — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що злагода. 2》 Те саме, що лагідність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лагода — ЛА́ГОДА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що зла́года. Нічим їй ніхто не догодить, ні з ким жити в покої, в лагоді не може (М. Коцюбинський); Все мало скінчитись лагодою, як про те і мріяв Ярополк (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра). 2. Те саме, що ла́гідність. Словник української мови у 20 томах
  4. лагода — ЗГО́ДА (у співжитті, стосунках), ЗЛА́ГОДА, ЛАД, МИР, СПО́КІЙ, ПОРОЗУМІ́ННЯ, ЛА́ГОДА розм., ЗЛА́ДА діал., ПО́КІЙ заст., РЯД заст., рідко. Оверко з батьком, матір'ю повів розсудливу річ, у сім'ї настала любов і згода (К. Словник синонімів української мови
  5. лагода — Ла́года, -ди ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою. К. ХП. 134. Словник української мови Грінченка