ладкання

ЛА́ДКАННЯ, я, с., фольк. Різновид весільного співу.

Тип весільного ладкання, такий живучий на всійукраїнській території, прижився також у польському фольклорі (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладкання — ла́дкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ладкання — -я, с., фольк. Різновид весільного співу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ладкання — ЛА́ДКАННЯ, я, с., фольк. 1. Дія за знач. ла́дкати. Тип весільного ладкання такий живучий на всій українській території, прижився також у польському фольклорі (з наук. літ.). 2. Те саме, що ла́дканка. Ладкання виконуються під час зустрічі молодого з молодою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. ладкання — Ладкання, -ня с. Свадебное пѣніе, а также и самыя свадебныя нѣсни. Гол. Словник української мови Грінченка