1. Словник української мови в 11 томах

лаковий

ЛА́КОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до лак 1.

Лакова плівка не тільки надає поверхні деревини блиску, а й захищає її від впливу вологи (Стол.-буд. справа, 1957, 24).

Ла́кове де́рево — тропічне дерево, що росте переважно в Китаї та Японії, з соку кори якого виготовляють лаки.

2. Такий, поверхня якого покрита лаком.

Вискрипували лакові чобітки паничів (Мирний. III, 1954, 261);

// перен. Який блищить, лисніє.

Нетросов, чорноволосий, з чорносливом очей, увесь як чорний лаковий жук, схиляється над Курцом (Донч., II, 1956, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаковий — ла́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лаковий — -а, -е. 1》 Прикм. до лак 1). 2》 Такий, поверхня якого покрита лаком. || перен. Який блищить, лисніє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лаковий — ЛА́КОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до лак 1. Лакова плівка не тільки надає поверхні деревини блиску, а й захищає її від впливу вологи (з навч. літ.); Тетяна Ктитарева – чи не єдина на Донбасі майстриня, що володіє технікою лакового розпису по дереву (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. лаковий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ (ГЛЯ́НСОВИЙ), ГЛЯНСО́ВАНИЙ рідше (про начищену, змащену і под. Словник синонімів української мови