лакузький
ЛАКУ́ЗЬКИЙ, а, е. Прикм. до лаку́за.
Так, ми страшні і буржуазним націоналістам, і жучкам лакузького мистецтва, бо вони живуть людиноненависництвом, а ми — безмірною любов’ю (Літ. газ., 17.III 1959, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me