1. Словник української мови в 11 томах

ланочок

ЛАНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до лано́к.

Ой, на ланочку він весь день ходив. Грудкою гострою ніжку набив (Сто пісень.., 1946, 224);

Було аж в очах ряботить. Ниви, нивки та ще й нивочки. Лани та ланочки (Жур., Вечір… 1958, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ланочок — лано́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ланочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до ланок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ланочок — ЛАНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до лано́к. Ой, на ланочку він весь день ходив, Грудкою гострою ніжку набив (з народної пісні); Іде мати на лан жати разом із дочкою. Прийшли вони до ланочку: помагай нам, Боже І святая неділенько, велика госпоже! (І. Словник української мови у 20 томах