1. Словник української мови в 11 томах

лапище

ЛА́ПИЩЕ, а, с. Збільш. до ла́па 1, 2.

Він [коновод] загріб своїми лапищами цілу купу каміння і потяг до стовпа (Гр., II, 1963, 296);

— Який-небудь відставний суб’єкт лізе тобі в грудну клітку своїми лапищами… (Гончар, Тронка, 1963, 111);

Сосни махали кошлатими лапищами (Донч., II, 1956, 36);

*Образно. Немилосердні лапища війни і злиднів не минули села (Стельмах, II, 1962, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лапище — ла́пи́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лапище — див. рука Словник синонімів Вусика
  3. лапище — -а, с. Збільш. до лапа 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лапище — ЛА́ПИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до ла́па 1, 2. Він [коновод] загріб своїми лапищами цілу купу каміння і потяг до стовпа (Б. Грінченко); – Який-небудь відставний суб'єкт лізе тобі в грудну клітку своїми лапищами... (О. Словник української мови у 20 томах