ластів’я
ЛАСТІВ’Я́, я́ти, с.
1. Те саме, що ластовеня́ 1.
Ліплять гнізда ластівки. Ластівки-будівники., Подивіться, скільки хат Для майбутніх ластів’ят! (Бойко, Ростіть.., 1959, 20).
2. перен., розм.Ласкаве звертання до дитини або дівчини.
— Гарні, любі діточки … а гостинчика немає, ластів’ята,— не купила (Вас., І, 1959, 125);
Харитон Макарович доброзичливо поглянув на дівчаток. — Ах ви ластів’ята!.. (Мокр., Острів.., 1961, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me