ластів’я

ЛАСТІВ’Я́, я́ти, с.

1. Те саме, що ластовеня́ 1.

Ліплять гнізда ластівки. Ластівки-будівники., Подивіться, скільки хат Для майбутніх ластів’ят! (Бойко, Ростіть.., 1959, 20).

2. перен., розм.Ласкаве звертання до дитини або дівчини.

— Гарні, любі діточки … а гостинчика немає, ластів’ята,— не купила (Вас., І, 1959, 125);

Харитон Макарович доброзичливо поглянув на дівчаток. — Ах ви ластів’ята!.. (Мокр., Острів.., 1961, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me