латинка

ЛАТИ́НКА¹, и, ж., розм. Те саме, що лати́ниця.

Галицьким губернатором стає магнат Голуховський, який зразу ж поставив собі на меті полонізувати українське населення, перевести українські видання на латинку (Іст. укр. літ., І, 1954, 215).

ЛАТИ́НКА² див. лати́нці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латинка — лати́нка 1 іменник жіночого роду латинське письмо розм. лати́нка 2 іменник жіночого роду, істота латинянка Орфографічний словник української мови
  2. латинка — I -и, ж., розм. Те саме, що латиниця. II див. латинці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. латинка — ЛАТИ́НКА¹, и, ж., розм. Те саме, що лати́ниця. Пiдписанi латинкою конверти вона клала до окремої скриньки (Р. Андріяшик); Я вже й забув, який у мене почерк. За мене пише комп'ютер – кирилицею, латинкою, яким завгодно шрифтом (Л. Словник української мови у 20 томах