1. Словник української мови в 11 томах

латочка

ЛА́ТОЧКА, и, ж. Зменш. до ла́тка.

— Був собі чоловік Сажка, на ньому сіра сірм’яжка, повстяна шапочка, на спині латочка (Кв.-Осн., II, 1956, 185);

Відцвіли вже по дворах соняшники; .. на латочках картоплищ перед порогами граються діти (Сенч., Опов., 1959, 76);

Була зима без снігу, а тепер весна без дощу — що ж своя латочка дасть? (Ю. Янов., IV, 1959, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латочка — ла́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ла́точки Орфографічний словник української мови
  2. латочка — -и, ж. Зменш. до латка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. латочка — ЛА́ТОЧКА, и, ж. Зменш. до ла́тка. Снiгу вже майже нiде не було. Хiба що десь за парканами, по закутках, куди сонце нiколи не зазирає, ще лежали сiрi, дiркуватi купи .. А в полi за мiстом не було анi латочки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. латочка — Латочка, -ки ж. ум. отъ ла́та. Словник української мови Грінченка