лев’ячий

ЛЕ́В’ЯЧИЙ, а, е. Те саме, що леви́ний.

Вирізьблені дубові книжкові полиці, з крученими колонками й лев’ячими головками, займають всю задню стіну кімнати (Коч., II, 1956, 352);

Третій [робітник] кремезний, з лев’ячою головою і незабутніми вусами.. то Серго Орджонікідзе (Руд., Вітер.., 1958, 384.).

◊ Ле́в’яча гри́ва (шевелю́ра) — те саме, що Леви́на гри́ва (шевелю́ра) ( див. леви́ний).

Лев’яча каштанова грива спадала йому на плечі (Донч., III, 1956, 171);

Він гречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев’ячу шевелюру, зачесану набік (Гончар, III, 1959, 226);

Ле́в’яча ча́стка (части́на, до́ля і т. ін.) те саме, що Леви́на ча́стка (до́ля і т. ін.) ( див. леви́ний).

Погані електричні світильники лев’ячу частину своєї променистої енергії кидають у небо, а не на землю (Наука.., 8, 1963, 22);

Тремтіли вони [священики] перед владиками, віддавали їм лев’ячу долю своїх.. прибутків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лев’ячий — Ле́в’ячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)