1. Словник української мови в 11 томах

легкодухість

ЛЕГКОДУ́ХІСТЬ, хості, ж. Абстр. ім. до легкоду́хий.

Легкодухість опанувала зразу якась безсоромна, неймовірна: махнув би рукою на клас, на школярів, на все.. (Вас.., II, 1959, 89);

Варвара Павлівна отямилась і в глибині душі їй стало соромно за цей нестримний жах, за так недоречно виявлену легкодухість (Собко, Справа.., 1959, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкодухість — легкоду́хість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. легкодухість — -хості, ж. Абстр. ім. до легкодухий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легкодухість — ЛЕГКОДУ́ХІСТЬ, хості, ж. Абстр. ім. до легкоду́хий. Легкодухість опанувала зразу якась безсоромна, неймовірна: махнув би рукою на клас, на школярів, на все (С. Словник української мови у 20 томах
  4. легкодухість — Легкоду́хість, -хости, -хості, -хістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)