1. Словник української мови в 11 томах

легкорозчинний

ЛЕГКОРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який легко розчиняється (звичайно у воді).

Гній та важкорозчинні мінеральні добрива краще вносити під попередню культуру, а легкорозчинні — безпосередньо під післяжнивні культури (Колг. Укр., 6, 1956, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкорозчинний — легкорозчи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легкорозчинний — -а, -е. Який легко розчиняється (звичайно у воді). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легкорозчинний — ЛЕГКОРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який легко розчиняється. На ньому осів шар глеюватої коричневої маси зі своєрідним, досить приємним запахом. Дивно: продукти хімічної реакції мали б бути легкорозчинними (М. Словник української мови у 20 томах