1. Словник української мови в 11 томах

ледачо

ЛЕДА́ЧО. Присл. до леда́чий 3.

Двоє погоничів ледача пленталися за валкою (Досв., Гюлле, 1961, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледачо — леда́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ледачо — Присл. до ледачий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ледачо — ЛЕДА́ЧО. Присл. до леда́чий 3. Двоє погоничів ледачо пленталися за валкою (Олесь Досвітній); І хмара зависла, кружляє на сонці ледачо, і мливо струмує з-під неї донизу руде (П. Словник української мови у 20 томах
  4. ледачо — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови
  5. ледачо — Леда́чо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ледачо — Ледачо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно. Словник української мови Грінченка