лейка
ЛЕ́ЙКА, и, ж. Вид вузькоплівкового фотографічного апарата.
Входять кореспондент Крикун та редактор Тихий. На поясі у Крикуна великий маузер, на грудях висить лейка (Корн., II, 1955, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лейка — ле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лейка — -и, ж. Вид вузькоплівкового фотографічного апарата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лейка — ЛЕ́ЙКА, и, ж. Вид вузькоплівкового фотографічного апарата. Він мав два найновіших апарати: лейку та ще один досить портативний апарат, із змінними об'єктивами (М. Трублаїні); Входять кореспондент Крикун та редактор Тихий. Словник української мови у 20 томах