лейка

ЛЕ́ЙКА, и, ж. Вид вузькоплівкового фотографічного апарата.

Входять кореспондент Крикун та редактор Тихий. На поясі у Крикуна великий маузер, на грудях висить лейка (Корн., II, 1955, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейка — ле́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лейка — -и, ж. Вид вузькоплівкового фотографічного апарата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лейка — ЛЕ́ЙКА, и, ж. Вид вузькоплівкового фотографічного апарата. Він мав два найновіших апарати: лейку та ще один досить портативний апарат, із змінними об'єктивами (М. Трублаїні); Входять кореспондент Крикун та редактор Тихий. Словник української мови у 20 томах