лексикон

ЛЕКСИКО́Н, а, ч.

1. книжн. Запас слів; лексика.

Петро Петрович став земським начальником. Він нітрохи не відмінився в своїх ідейних поглядах, тільки змінив деякі слова в лексиконі своєї балачки (Сам., II, 1958, 231);

— Ви ще не зовсім одвикли від військового лексикона, — двозначна зауважив Куцевич (Рибак, Час.., 1960, 321).

2. заст. Словник.

— І де оце молоде покоління понабиралось отієї модної нервовості? Чи воно повишукувало її в книжках, чи в лексиконах? (Н.-Лев., IV, 1956, 183);

Колись наші далекі нащадки дивуватимуться, знайшовши в старих пожовклих лексиконах дивне слово "війна" (Загреб., Спека, 1961, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лексикон — лексико́н 1 іменник чоловічого роду книжка лексико́н 2 іменник чоловічого роду запас слів Орфографічний словник української мови
  2. лексикон — Запас слів, лексика; ЗСТ. словник. Словник синонімів Караванського
  3. лексикон — -а, ч. 1》 книжн. Запас слів; лексика. 2》 заст. Словник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лексикон — Словник Словник чужослів Павло Штепа
  5. лексикон — ЛЕКСИКО́Н, а, ч. 1. книжн. Запас слів; лексика. Петро Петрович став земським начальником. Він нітрохи не відмінився в своїх ідейних поглядах, тільки змінив деякі слова в лексиконі своєї балачки (В. Словник української мови у 20 томах
  6. лексикон — лексико́н (від грец. λεξικόν – словник) 1. заст. Назва словника; застосовують і як синонім слова «лексика». 2. Словниковий запас якоїсь особи. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лексикон — СЛОВНИ́К (книга), ЛЕКСИКО́Н заст., СЛОВА́Р заст.; ГЛОСА́РІЙ лінгв. (до тексту). ЛЕ́КСИКА (словниковий склад), СЛОВНИ́К, ЛЕКСИКО́Н книжн. Словник синонімів української мови
  8. лексикон — Лексико́н, -на (книжки-словника) і -ну (слів), в -ні; -ко́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лексикон — рос. лексикон словниковий запас якоїсь особи. Eкономічна енциклопедія