1. Словник української мови в 11 томах

ленний

ЛЕ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до лен.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ленний — Ле́нний: — васальний [43;46-2;46-1] Словник з творів Івана Франка
  2. ленний — ле́нний прикметник від: лен іст. Орфографічний словник української мови
  3. ленний — -а, -е, іст. Прикм. до лен. Ленне право іст. — право, яке визначало відносини між васалом та сюзереном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ленний — ЛЕ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до лен. Ярослав Осмомисл, одержавши від батька велику територію Галичини, поширив її, колонізуючи Дністер, і посідання його доходили аж до Дунаю. 1165 року він визнав ленну залежність від Фрідріха І Барбароси. Словник української мови у 20 томах
  5. ленний — Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Чуб. Розстелено ленні скатерті по столу. Мет. 152. Словник української мови Грінченка