лепешиння

ЛЕПЕШИ́ННЯ, я, с. Стебла лепехи.

Примостивши гостя на м’якій в’язанці жовтого торішнього комишу та лепешиння, Кисачка заходився біля риби (Збан., Переджнив’я, 1960, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лепешиння — лепеши́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лепешиння — -я, с. Стебла лепехи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лепешиння — ЛЕПЕШИ́ННЯ, я, с. Стебла лепехи. Примостивши гостя на м'якій в'язанці жовтого торішнього комишу та лепешиння, Кисачка заходився біля риби (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах