лимонник
ЛИМО́ННИК, а, ч. (Schizandra Michx.). Витка кущова рослина з білими або рожевими квітами і червоними, зібраними у волоть плодами, що має запах лимона; використовується в медицині.
Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей лимонника та чортового дерева, диверсант зупинився (Довж., І, 1958, 102);
Лимонник використовується в медицині для виготовлення тонізуючих препаратів (Колг. Укр., 5, 1958, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лимонник — лимо́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лимонник — -а, ч. Витка кущова рослина з червоними, зібраними у волоть плодами, що має запах лимона; використовується в медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лимонник — ЛИМО́ННИК, а, ч. Витка кущова рослина з білими або рожевими квітами і червоними, зібраними у волоть плодами, що має запах лимона; використовується в медицині. Словник української мови у 20 томах