линина
ЛИНИ́НА, и, ж. М’ясо лина.
Їй так хотілось чогось гарячого, смачного, незвичайного, а дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (Коцюб., II, 1955, 22);
— Що ти там робиш? — Кригу в сажалці розбиваю, щоб, часом, лини та карасі не задихнулись. — І це діло, — похвалив [чоловік] жінку. — Таки добре мати про запас свою линину (Стельмах, Правда.., 1961, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- линина — лини́на іменник жіночого роду м'ясо лина Орфографічний словник української мови
- линина — -и, ж. М'ясо лина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- линина — ЛИНИ́НА, и, ж. М'ясо лина. Їй так хотілось чогось гарячого, смачного, незвичайного, а дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (М. Коцюбинський); – Що ти там робиш? – Кригу в сажалці розбиваю, щоб часом лини та карасі не задихнулись. Словник української мови у 20 томах