лишок

ЛИ́ШОК, шку, ч.

1. який, чого. Те, що перевищує встановлену, потрібну кількість.

Кількість цукру для приготування 1 кг вершкового морозива може коливатись в межах від 250 до 300 г. Лишок цукру так само, як і недостача, погіршує якість морозива (Технол. пригот. їжі, 1957, 211);

// Частина чого-небудь, що залишається після задоволення певних потреб.

— Тепер ми вже все маємо, що нам треба, ще й на сторону лишок продаємо (Мирний, IV, 1955, 330);

Третій [син] — не для забавки — для захисту орача, із лишку тієї плавки важкого відтяг меча (Рудь, Дон. зорі, 1958, 21);

// Частина чого-небудь зайвого, що залишається як відходи, покидьки, рештки, вибірки і т. ін.

Майже тридцять процентів деревини залишається в лісі у вигляді так званих лісорубних лишків (Чаб., Стоїть явір… 1959, 204).

2. з числ. Надмір, додаток до чого-небудь (звичайно про некруглі цифри).

Вся програма на мануфактуру на IX з’їзді партії визначалась в 600 з лишком мільйонів (Ленін, 32, 1951, 260);

Університет. Сто з лишком років стояв будинок (Ю. Янов., V, 1959, 169).

◊ Взя́ти ли́шку — зробити щось додатково.

Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла, — я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (Уп., Вірші.., 1957, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишок — ли́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лишок — Зайвина, НАДМІР, р. лишка; (в обрахунках) решта. Словник синонімів Караванського
  3. лишок — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. лишок — -шку, ч. 1》 який, чого. Те, що перевищує встановлену, потрібну кількість. || Частина чого-небудь, що залишається після задоволення певних потреб. || Частина чого-небудь зайвого, що залишається як відходи, покидьки, рештки, вибірки і т. ін. 2》 з числ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лишок — ЛИ́ШОК, шку, ч. 1. який, чого. Те, що перевищує встановлену, потрібну кількість. Лазер швидко діагностує деталь і лишки металу випарує або доплавить (із журн.); // Частина чого-небудь, що залишається після задоволення певних потреб. Словник української мови у 20 томах
  6. лишок — взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку). Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Фразеологічний словник української мови
  7. лишок — НАДЛИ́ШОК (кількість кого-, чого-небудь, що перевищує потребу), ЛИ́ШОК, НА́ДМІР, ПЕРЕБІ́Р розм. Надлишок хліба; Надлишок робочої сили; Повіки самі злипаються, і надмір сльозової води між ними випливає назовні (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
  8. лишок — Ли́шок, -шку, -шкові; ли́шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лишок — Лишок, -шку м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112. Словник української мови Грінченка