логарифм
ЛОГАРИ́ФМ, а, ч., мат. Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число.
— Як лише вийдете з гімназії.., за два [роки] половина з вас.. на логарифми буде дивитися, як теля на нові ворота (Фр., III, 1950, 30);
Два тоненьких зшитки лежали на таблиці логарифмів (Собко, Звич. життя, 1957, 298).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- логарифм — логари́фм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- логарифм — -а, ч., мат. Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число. Великий тлумачний словник сучасної мови
- логарифм — ЛОГАРИ́ФМ, а, ч., мат. Показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число. Для визначення питомої швидкості росту культур використовують не абсолютні значення біомаси, а їхні логарифми (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- логарифм — логари́фм (лат. logarithmus, від грец. λόγος, тут – відношення і αριθμός – число) показник степеня, до якого треба піднести число а, щоб одержати число N. Словник іншомовних слів Мельничука
- логарифм — Показник x степені, до якої необхідно піднести основу a, щоб отримати число b; запис x = logab, що рівнозначне запису ax = b (при умовах a, b>0, a ≠ 1); як-от, log39 = 2 або 32 = 9; л. десятковий — л. з основою 10, позначається logb або lgb; л. натуральний — л. з основою e, позначається lnb. Універсальний словник-енциклопедія