ломикамінь

ЛОМИ́КАМІНЬ, меню, ч. (Saxifraga L.). Багаторічна трав’яниста рослина з прикореневою розеткою листків та білими, жовтими або червоними квітками.

Квітку ту вченії люди звуть Saxitraga. Нам, поетам, годиться назвати її — ломикамінь (Л. Укр., І, 1951, 151);

Квітки ломикаменю витикали маленькі голівки з щілин між каменями (Загреб., Європа 45, 1959, 240);

*У порівн. Борця й співця в собі ти [Л. Українка] поєднала, Досвітні зустрічаючи вогні. Не мріючи про камінь п’єдестала. Сама ти ломикаменем стояла Напроти бурі в найхмарніші дні (Рильський, Зимові записи, 1964, 55);

*Образно. Прометей і ломикамінь — це поняття одної категорії, це символи боротьби проти одвічного зла, соціальної й національної кривди, насильства й тупої гнітючої стихії (Рад. літ-во, 1, 1964, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломикамінь — ломи́камінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ломикамінь — див. сильний; упертий Словник синонімів Вусика
  3. ломикамінь — -меню, ч. Багаторічна трав'яниста рослина з прикореневою розеткою листків та білими, жовтими або червоними квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ломикамінь — ЛОМИ́КАМІНЬ, меню, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини ломикаменевих з прикореневою розеткою листків та білими, жовтими або червоними квітками. Квітку ту вченії люди звуть Saxifraga. Словник української мови у 20 томах
  5. ломикамінь — Гірська рослина родини ломикаменевих, поширена в зонах помірного клімату пн. півкулі; краї листків виділяють сполуки кальцію; квітки білі, жовті, фіолетові або пурпурні; утворює суцільні зарості; також декоративна. Універсальний словник-енциклопедія