1. Словник української мови в 11 томах

ломіт

ЛО́МІТ, моту, ч., діал. Ламання.

Камінь.. з громовим ломотом грохнув собою в долину, розбиваючися о скалу (Фр., VIII, 1952, 226);

Раз у раз чувся в діброві ломіт сухого гілля (Оп., Іду.., 1958, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломіт — Ло́міт: — гул, тріскотня, ляскіт [10] Словник з творів Івана Франка
  2. ломіт — ло́міт іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. ломіт — -моту, ч., діал. Ламання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ломіт — ЛО́МІТ, моту, ч., діал. Звук (гул, шум) від ламання. Мов з хмар повінь, задощіли стріли, Ломіт ратищ, мовби рахкот грома [гуркіт грому] (М. Словник української мови у 20 томах