лопатник

ЛОПА́ТНИК, а, ч. Робітник, який виконує яку-небудь роботу лопатою.

Спершу він працював лопатником на поверхні, далі ублагав десятника і перейшов до забою кайлувати руду (Гур., Наша молодість, 1949, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопатник — лопа́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лопатник — I -а, ч. Робітник, який виконує яку-небудь роботу лопатою. II -а, ч. Старий лось з рогами у вигляді лопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопатник — А, н. Гаманець. Краще поклади лопатник у сумку, бо з кишені можуть витягнути. Словник сучасного українського сленгу