1. Словник української мови в 11 томах

лопухуватий

ЛОПУХУВА́ТИЙ, а, е. Великий і широкий, як листя лопуха.

Ганну зустрів лютим гавкотом рябий, кудлатий, приземкуватий собака з довгими, лопухуватими вухами (Коз., Сальвія, 1959, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопухуватий — лопухува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лопухуватий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. лопухуватий — -а, -е. Великий і широкий, як листя лопуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лопухуватий — ЛОПУХУВА́ТИЙ, а, е. Який формою, виглядом і т. ін. нагадує лопух (у 1 знач.). Його тіло являло собою недбало замішене тісто, абияк приліплене до кістяка, де вгорі приладнано було велику голову з плескатим тім'ям, здоровенними лопухуватими вухами (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. лопухуватий — Лопухува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лопухуватий — Лопухуватий, -а, -е Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата. Лебед. у. Словник української мови Грінченка