1. Словник української мови в 11 томах

лопушина

ЛОПУШИ́НА, и, ж., розм.

1. Листок лопуха.

Баба обклала спухлу ногу лопушиною, вже їй не так пекло-трудило (Дн. Чайка, Тв., 1960, 75);

Він повертає до хати і помічає на призьбі якусь мисочку, прикриту зверху.. листком лопуха. Свирид Яковлевич відкидає лопушину і вдихає в себе пахощі свіжовідкинутого сиру (Стельмах, II, 1962, 104).

2. Те саме, що лопу́х 1.

Дно рову укрилося широколистою лопушиною (Мирний, IV, 1955, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопушина — лопуши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лопушина — -и, ж., розм. 1》 Листок лопуха. 2》 Те саме, що лопух 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопушина — ЛОПУШИ́НА, и, ж., розм. 1. Листок лопуха. Баба обклала спухлу ногу лопушиною, вже їй не так пекло-трудило (Дніпрова Чайка); Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, .. Словник української мови у 20 томах
  4. лопушина — ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М. Словник синонімів української мови