1. Словник української мови в 11 томах

лудитися

ЛУДИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Пас. до луди́ти.

Під дією ультразвукових коливань шар емалевої ізоляції спадає, поверхня металу зачищається і лудиться (Веч. Київ, 13.І 1960, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лудитися — луди́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лудитися — -иться, недок. Пас. до лудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лудитися — ЛУДИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Пас. до луди́ти. Під дією ультразвукових коливань шар емалевої ізоляції спадає, поверхня металу зачищається і лудиться (з газ.). Словник української мови у 20 томах