лупанар

ЛУПАНА́Р, а, ч. Дім розпусти у стародавньому Римі.

Болючий контраст між пишними лупанарами.. і скорченими покрай дороги пролетарями.. вірно і глибоко розкриває іншу суперечність римського життя тих часів (Рад. літ-во, 3, 1957, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупанар — Лупана́р: — дім розпусти [2;35;XIII] Словник з творів Івана Франка
  2. лупанар — лупана́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. лупанар — -у, ч. Дім розпусти у Стародавньому Римі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лупанар — ЛУПАНА́Р, а, ч. Дім розпусти в Стародавньому Римі. У Помпеях з вулиці в лупанар вели низькі і непримітні двері (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах