лучковий
ЛУЧКО́ВИЙ, а, е.
1. спец. Схожий будовою і виглядом на лук (про інструмент).
Пилки, що мають пиляльне полотно у вигляді стрічки, натягнутої в дерев’яному станку, називаються лучковими (Стол.-буд. справа, 1957, 81).
2. архт. Який має вигнуту форму.
Лучковий фронтон — декоративне покриття окремих малих виступів на фасадах, а інколи і всередині будівель (Архіт. Рад. Укр., 4, 1940, 51);
Зала в палаці пана Дубровського.. Товсті мури, дужа стеля, глибокі лучкові вікна (Коч., І, 1956, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лучковий — лучко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- лучковий — -а, -е. 1》 спец. Схожий будовою і виглядом на лук (про інструмент). 2》 архіт. Який має вигнуту форму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лучковий — ЛУЧКО́ВИЙ, а, е. 1. спец. Схожий будовою і виглядом на лук (про інструмент). Узяв Кузьма .. сокиру, фуганок, гембель та лучкову пилу і пішов сіверським шляхом у Радуль (В. Дрозд). 2. архт. Який має вигнуту форму. Зала в палаці пана Дубровського .. Словник української мови у 20 томах
- лучковий — ДУГА́СТИЙ (схожий на дугу, вигнутий), ДУГОПОДІ́БНИЙ, ДУГОВИ́Й, ДУГУВА́ТИЙ рідше, ДУ́ЖНИЙ рідше, ОБОДИ́СТИЙ розм., ЛУЧКО́ВИЙ архт. Ванда повела темними дугастими бровами (Д. Бедзик); Відходили (від стін юрти) дугоподібні міцні жердини (З. Словник синонімів української мови