льошка
ЛЬО́ШКА, и, ж. Зменш. до льо́ха.
[Кряж:] Цариця опоросилась.. Шістнадцять поросят привела. Чотири кабанчики, а то — льошки (Зар., Антеї, 1962, 265).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- льошка — льо́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- льошка — див. свиня Словник синонімів Вусика
- льошка — -и, ж. Зменш. до льоха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- льошка — ЛЬО́ШКА, и, ж. Зменш. до льо́ха. Нею [стежечкою] і вчив Роман льошку ходити, щоб не псувати грядки (К. Гриб); Каже, може б ти, сестрице Ганько, ще й льошку мені вигодувала на розплід (Г. Тарасюк). Словник української мови у 20 томах
- льошка — Льо́шка, -ки ж. ум. отъ льо́ха. Словник української мови Грінченка