1. Словник української мови в 11 томах

любування

ЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. любува́ти і любува́тися.

Два літа підряд палив [Петро] хати людям. А коли впіймали, признався, що робив те ради любування вогнем (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любування — любува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. любування — -я, с. Дія за знач. любувати і любуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. любування — ЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. любува́ти і любува́тися. Се було було любування, як їй здавалося, з ідеальної краси душевної її милого, се було схиляння перед ним своєї гордої голови... (Б. Грінченко); Ще раз повів [начальник стації] долонею по чубі .. Словник української мови у 20 томах
  4. любування — Любува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. любування — Любува́ння, -ня с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо. Словник української мови Грінченка