1. Словник української мови в 11 томах

людинознавець

ЛЮДИНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, тривоги, її світ (про письменників).

Письменник-людинознавець не може обмежувати себе якоюсь одною стороною людської діяльності (Рад. літ-во, 4, 1964, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людинознавець — людинозна́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. людинознавець — -вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, тривоги, її світ (про письменників). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людинознавець — ЛЮДИНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто добре знає, розуміє людину, її почуття, думки, прагнення (про психологів, письменників і т. ін.). Чорновіл, як на мене, не був людинознавцем. Словник української мови у 20 томах