1. Словник української мови в 11 томах

люмінал

ЛЮМІНА́Л, у, ч. Ліка́рський препарат, який уживається як заспокійливий, снотворний і протиконвульсивний засіб.

Проти збудження і судорог застосовуються наркотики: хлорангідрат і люмінал (Хвор. дит. віку, 1955, 21);

Арсен Черкашин погано провів ніч, довелось прийняти подвійну порцію люміналу, поки, врешті, сон зімкнув його вії (Дмит., Розлука, 1957, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люмінал — люміна́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. люмінал — -у, ч. Лікарський препарат, який уживається як заспокійливий, снотворний і протиконвульсивний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люмінал — ЛЮМІНА́Л, у, ч. Лікувальний препарат, використовуваний як заспокійливий, снодійний і протиконвульсивний засіб. Зустрівши в коридорі медсестру, наказав [лікар]: – Люмінал Сороколіту, негайно! (Є. Доломан); Горе, горе мені, син Сашко, твій друг незлопамятний, від люміналу заснув (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах
  4. люмінал — люміна́л (від лат. lumen – світло) те саме, що й фенобарбітал. Словник іншомовних слів Мельничука