лютеранка
ЛЮТЕРА́НКА, и, ж. Жін. до лютера́нин.
Кому ж уже й бути святою, як не їй? Лютеранка, прийняла православіє, роздає наліво й направо пожертви… (Гончар, Таврія, 1952, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лютеранка — лютера́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лютеранка — -и. Жін. до лютеранин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лютеранка — ЛЮТЕРА́НКА, и, ж. Жін. до лютера́нин. Кому ж уже й бути святою, як не їй? Лютеранка, прийняла православіє, роздає наліво й направо пожертви... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах