1. Словник української мови в 11 томах

лютіти

ЛЮТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лютим ( див. лю́тий¹ 1 — 3).

Остап лютів: "Еге ж, хоч молода, та розсудлива: чим за старця іти, краще ж за прасола" (Головко, II, 1957, 399);

Смеркло; блиски зорі ночі; Надворі мороз лютів (Граб., І, 1959, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютіти — люті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лютіти — Сатаніти, г. іритуватися, п! СЕРДИТИСЯ; (- стихії) шаленіти, ЛЮТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. лютіти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  4. лютіти — -ію, -ієш, недок. Ставати лютим (див. лютий I 1-3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лютіти — ЛЮТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лютим (див. лю́тий¹ 1–3). Остап лютів: “Еге ж, хоч молода, та розсудлива: чим за старця іти, краще ж за прасола” (А. Головко); Смеркло; блиски зорі ночі; Надворі мороз лютів (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах