ляканий
ЛЯ́КАНИЙ, а, е.
1. Якого часто лякали, який сильно злякався; переляканий.
Біжать між деревами з відрами, з сокирами — заспані, неодягнені, лякані (Вас., III, 1960, 358);
Ляканий заєць лежить сторожко (Коп., Як вони.., 1948, 85);
— Не дивуйтеся, — ласкаво плескав його по плечу Дебрич, — Лякана ворона всього боїться (Козл., Ю. Крук, 1957, 433).
2. Який уже звик до лякання і нічого не боїться.
[Бурлака:] Ви не кричіть, бо й я вмію кричать. Ви не лякайте мене — я ляканий! (К.-Карий, І, 1960, 54);
[Станіслав:] Мене не злякаєш, я вже ляканий (Собко, П’єси, 1958, 9);
— Та й не боюся я нічого — ляканий уже… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 354);
// у знач. ім. ля́каний, ного, ч. Той, кого багато лякали і тим відбили страх.
[Полковник:] Еге, як бачу, то мій нагай скучив по чиїйсь спині! [Гадюка:]. Не полохай ляканого! (Кроп., V, 1959, 485).
Значення в інших словниках
- ляканий — ля́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ляканий — див. бувалий; зляканий Словник синонімів Вусика
- ляканий — -а, -е. 1》 Якого часто лякали, який сильно злякався; переляканий. 2》 Який уже звик до лякання і нічого не боїться. || у знач. ім. ляканий, -ного, ч. Той, кого багато лякали і тим відбили страх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляканий — ЛЯ́КАНИЙ, а, е. 1. Якого часто лякали, який сильно злякався; переляканий. Біжать між деревами з відрами, з сокирами – заспані, неодягнені, лякані (С. Васильченко); Ляканий заєць лежить сторожко (О. Словник української мови у 20 томах
- ляканий — ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- ляканий — Ля́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)