1. Словник української мови в 11 томах

ліврейний

ЛІВРЕ́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до лівре́я.

2. Який носить ліврею, одягнутий у ліврею.

Ліврейний лакей відчинив дверці карети (Кочура, Зол. грамота, 1960, 257);

// у знач. ім. лівре́йний, ного, ч. Той, хто носить ліврею, одягнутий у ліврею.

[Кость:] Я тобі два злоти дам і постараюсь, щоб ти мерщій в ліврейні вискочив, тоді не всякий буде тобою потурати (К.-Карий, І, 1960, 449).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліврейний — лівре́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ліврейний — -а, -е. 1》 Прикм. до ліврея. 2》 Який носить ліврею, одягнутий у ліврею. || у знач. ім. ліврейний, -ного, ч. Той, хто носить ліврею, одягнутий у ліврею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліврейний — ЛІВРЕ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до лівре́я. Ліврейний покрій. 2. Який носить ліврею, одягнутий у ліврею. Ось і ресторан: два ліхтарі, на вході ліврейний бородань (В. Підмогильний); Ліврейний лакей відчинив дверці карети (П. Кочура); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах